Вечір на фермі

Сьогодні ввечері ми завітаємо на одну ферму, де мешкає багато різних свійських тварин. День добігає кінця. Сонечко вже давно сховалося за обрій, і все навкруги огорнула спокійна переднічна тиша. Тільки невгамовний вітерець усе ще гуляє луками, лагідно пестить стеблинки трави, торкається квіточок, що повільно колишуться, згортаючи свої пелюстки.

Маленькі цвіркуни дограють свою останню вечірню пісеньку. Вони ніби нагадують нам, що на фермі настав час укладатися спати.

Спочатку ми заглянемо до теплого хліва, де відпочиває корівка – коричнево-біла, з добрими очима та дзвоником на шиї. Ми лагідно погладимо її по великій голові. Корівка солодко потягнеться, знайде собі зручне місце і вмоститься на свіжій підстилці із запашної соломи. Вона востаннє позіхне – і вже за мить сонно примружить спокійні розумні очі. Ми тихенько відходимо від неї й гасимо світло, щоб у темряві їй спалося затишно й спокійно.

А на тихому ставку качечки вже готуються до сну. Вони дбайливо розправляють пір’ячко, щоб затишно сховати в нього втомлені голівки. Ми обережно проведемо рукою по воді, і поверхнею побіжать легенькі хвилі. На них, немов у колисці, хитаються сонні качечки. Дивись — здається, вони вже заснули, і їм сняться солодкі сни.

І ми вже теж скоро підемо спати, та спершу зазирнемо до поросят. Усі четверо вмостилися в свинарнику, лежать одне біля одного й задоволено соплять. Напевно, їм сниться, як завтра вони ганятимуть подвір’ям і валятимуться в теплих калюжах. Ми вимкнемо світло, щоб їм спалося ще солодше. А коли настане час прокидатися, тепле сонечко крізь віконце полоскоче їхні рожеві рильця й розбудить для нового дня.

Поруч живуть троє непосидючих козенят. Цілий день вони ганялися подвір’ям одне за одним та бешкетували, а тепер настав час відпочивати – набиратися сил для нових ігор. Надворі пішов рясний дощ, тож козенятка знайшли собі укриття в сухому сараї на м'якій соломі. Там, у теплі та…