Колись давно далеко звідси, аж за сімома горами й сімома долинами, була одна велика ферма, де мешкало багато різних тваринок. Цілими днями тут кудкудакали курочки, шукаючи в землі черв’ячків, качалися в багнюці поросятка, задоволено хрюкаючи та чухаючи собі спинки, і гордо ходили білі гуси, ґелґочучи та перебиваючи одне одного. Лінивий кіт спостерігав за цим усім із даху фермерського будинку й час від часу тихенько нявчав. Певна річ, був тут і півень, бо що же це фермерський двір без півня, який щоранку будить усіх навколо своїм гучним «кукуріку»?
Та ця ферма була не зовсім звичайною. Тут проживав ще один дуже важливий мешканець – тракторець Тонько. Він допомагав господареві ферми всюди, де той його потребував. Тракторець заводив свій потужний мотор, і вже за мить вони разом садили та копали картоплю або орали в полі землю. Інколи Тонько вирушав до лісу, щоб допомагати лісорубам. Спершу він спостерігав, як ті зрубують дерево, а щойно воно падало на землю й було готове до перевезення, Тонько відразу заводився й тягнув за собою великий та важкий стовбур.
На ферму частенько навідувалася дуже почесна гостя – принцеса із сусіднього замку. Вона любила спілкуватися з тваринками й ласувати смаколиками з фермерського господарства.
Та одного дня, коли принцеса була на фермі, сюди прилетів злий дракон. Він літав над подвір’ям і вивергав зі своєї пащі вогняне полум’я. Усі хутко повтікали й сховалися в будинку, лише принцеса не встигла добігти до нього. Дракон одразу схопив її і поніс до своєї печери. Скільки ж було сліз і смутку! Усі на фермі страшенно тужили й побивалися за принцесою, проте ніхто не наважувався піти до дракона, щоб її визволити.
Лише тракторець Тонько вирішив, що мусить врятувати принцесу. Він негайно завів мотор і вирушив на її пошуки. Дорогою крізь глибокий ліс тракторець побачив мудру сову з великими очима.…
