Старий дуб

У темному, густому лісі росте старий-престарий дуб. Ніхто не знає, відколи він тут, та цей велетень пережив безліч поколінь і зберігає силу-силенну спогадів. Часто дуб замріяно згадує все дивовижне, що відбувалося поруч за цей безмежно довгий час.

Своєю могутньою кроною він створює чарівний прихисток від дощу, що лагідно стукає по його листю. А гілки, мов широко розкриті обійми, ніжно й з любов’ю вкривають маленьких мешканців лісу.

У розлогій кроні дуба оселилася родина горлиць. Їхнє ніжне воркотіння наповнює ліс теплом і створює атмосферу дружби й злагоди. Разом зі старезним дубом вони живуть у справжній гармонії. Своїм лагідним воркуванням горлиці ніби повідомляють усім навколо, що цей старий дуб – безпечний куточок, де панує спокій та мир.

Для молодих горличок це справжній оазис – місце, де можна без страху вмоститися в м’якенькому гнізді й заплющити очі. Мабуть, їм сниться, як вони одного дня розправлять крила й злетять у височінь поруч із батьками. Вони піднімуться над хмари й вирушать у захоплюючу подорож – туди, де закінчується земля й починається море, що тихо колихається біля скелястих берегів.

Під могутнім дубом бавляться двоє ведмежат, які трохи відстали від мами. Дуб лагідно спостерігає за незграбними малюками, які безтурботно ласують свіжими лісовими ягодами. Крізь густі віти піднімається солодкий аромат, і здається, ніби сам дуб хоче вдихнути його на повні груди.

Листя тихенько шелестить, а лісовий велетень ніби примружує очі від задоволення. Вітер лагідно пестить його розлогі гілки, і вони повільно гойдаються, наче човен у морі. Разом із ними колишуться й усі мешканці дерева.

Дві маленькі білочки теж знайшли тут свій сховок. Цілий день вони стрибали з гілки на гілку, шукаючи смаколики, ганялися одна за одною та відкривали нові чарівні куточки в лісі. А ввечері вони із задоволенням повертаються в безпечні обійми старого дуба. У дуплі білочки вмощуються й слухають, як…