Третьокласник Микита ледве прокинувся, широко позіхнув і ніби волоком притягнув у кухню своє тіло в піжамі. Його старший брат уже давно був на ногах і вправлявся у гамах — із сусідньої кімнати долинали звуки
— З’їдай уже швиденько ту рибу, бо запізнишся до школи, — поквапила його мама, прямуючи до ванної кімнати.
Микита скривився:
— Рибна консерва? Я би з’їв що завгодно, тільки
Раптом у бляшанці з консервою щось ворухнулося. Одна золота сардинка підморгнула хлопчикові. Йому здалося, що він почув тоненький голосок:
— Як забажаєш!
На столі зненацька у маленьких бляшаночках з’явилися сосиски,
Та це був зовсім не сон. Золота сардинка знову озвалася:
— Колись я була чарівною золотою рибкою. Тепер я звичайна золота сардинка, але й досі вмію виконувати бажання — якщо ти мене
— Можеш не хвилюватись, я тебе точно не з’їм, — буркнув Микитка. — Я терпіти не можу сардини на сніданок.
— Гаразд, — сказала сардинка. — Я виконаю три твої бажання. Ой, перепрошую, вже тільки два. Перше ти витратив на свій сніданок. Але це мають бути такі собі бляшані, консервні
Хлопчик обережно закрив бляшанку із сардинкою, сховав її до холодильника, швиденько щось проковтнув і побіг збиратися до школи. Складаючи до наплічника книжки та зошити, він увесь час думав, чого б іще собі побажати: «Може, вантажівку, повну бляшанок із лимонадом?»
Микита з братом збігли сходами і підійшли до поштової скриньки. Брат зазирнув усередину й зітхнув:
— Знову
…
Readmio — це додаток з чарівними казками на ніч, де звуки оживають від вашого голосу. Багато історій безкоштовні, а нові казки з'являються щотижня.
