Надійшов лагідний вечір, і настав час лягати спати. Надворі вже стемніло, і вулиця затихла. Крізь прочинене вікно доноситься ледь чутний шелест дерев і тихий шум автомобілів, що пролітають десь далеко. Залізай під теплу ковдру і добре вкрийся. Заплющ оченята і прислухайся до тих негучних, спокійних звуків, що доносяться здалеку.
Якщо добре прислухаєшся, то, крім звуків з вулиці, почуєш також ніжне тріпотіння крилець. Це до кімнати залетів великий метелик. Ти, мабуть, думаєш, що всі метелики вже давно мусять спати. Але це нічний метелик — великий і темний. Він тріпоче своїми червоно-чорними крильцями, наче тихесенько сміється.
Ось він присів тобі на ручку, а тепер — на лобик. Іноді він зникає, та за мить знову з'являється під ковдрою. Лоскоче тобі ніжки, сідає на пальчик і з ледь чутним сміхом знову пурхає вгору. Лише легке тріпотіння крилець підказує, де він літає зараз.
Цей метелик — справжній жартівник, він дуже лагідний і зовсім не боязкий. Лежи спокійно, аби не злякати його, і спостерігай, як він сідає на твою ковдру. Тепер ти можеш розглянути його зовсім близько. Дивися, який він несхожий на звичайних денних метеликів!
Усе його крихітне тільце вкрите ніжним-ніжним пушком. Він такий пухнастий, наче маленька м'яка іграшка. Подивися на його крила! На відміну від маленького тільця, вони неймовірно великі. Поглянь, як червоний колір плавно перетікає в чорний і навпаки. Роздивися всі його цяточки, смужки, кружечки й тонесенькі жилки. Подивися і на його довгі вусики. Він рухає ними, ніби постійно щось шукає.
Якщо хочеш, спробуй повільно простягнути до метелька пальчик, але ду-у-уже обережно, щоб не злякати. Відчуваєш, як метелик тихенько торкається твого пальчика вусиками і вивчає його. Він так зосередився, що навіть перестав махати крильцями. Здається, ти йому дуже подобаєшся!
Аж ось до кімнати повіяв нічний вітерець і легенько ворухнув шторами. Зараз саме час показати метеликові…
