Міо на уроці природознавства: птахи

Відтоді як Міо вперше зайшов до школи, йому там сподобалося геть усе: дитячий сміх, веселощі, добрі вчителі — та ще й стільки цікавого можна було дізнатися! Тож перший візит до школи аж ніяк не став для нього останнім.

Міо став справжнім учнем. До 1-А класу він ходив дуже охоче. І дарма, що в усій школі він був єдиним слоненям. На кожному уроці Міо намагався використовувати свої особливості. Так було й сьогодні. На уроці природознавства діти мали вивчати все про пташок і слухати їхній спів. Міо, як і кожен слон, мав великі сірі вуха, і вони неабияк стали йому в пригоді. Адже всім відомо, що слухати слоненята вміють дуже добре. Та й сурмити хоботом у них виходить на відмінно.

На початку уроку вчителька, пані Христина, ввімкнула якийсь пристрій, що світився та грав. Міо не знав, що це таке.

— Не бійся, — прошепотіла йому Софійка із сусідньої парти. — Це програвач. Послухай: тобі сподобається!

Зненацька класом рознісся голос пташки.

— Діти, це була горлиця, — пояснила вчителька. — Вона родичка голубів, тому й виглядає дуже схоже. Колись горлиці жили лише в далекій Азії, а в нас почали гніздитися тільки близько ста років тому. Горлиць майже завжди можна побачити в парі — вони дуже дружно живуть разом.

За хвильку вчителька сказала:

— А тепер, дітки, ви маєте відгадати назву пташки, спів якої я ввімкну. Можливо, ви вже її бачили. У неї чорна голівка, білі щічки й жовтий животик. Ця пташка вміє співати по-різному, а одна з її пісень нагадує скрипуче колесо тачки. Такою піснею синичка повідомляє, що це її територія.

Пані Христина несподівано схопилася за голову:

— Ой, я ж випадково сказала вам її назву! — схвильовано вигукнула вона і ввімкнула програвач.

Діти захихотіли, а Міо мило засурмив хоботом, підспівуючи синичці. Усі пробачили вчительці…