Колись дуже давно ропухи жили майже так само, як і тепер. Вони любили болото та мокрі місця й охоче стрибали по камінню. А коли на небі з’являвся місяць, сідали на камінь і кумкали свої улюблені
У цій давній легенді розповідається про одну ропуху, яка була не дуже приязною до орла. Вона його не любила і воліла не помічати. Орлові це, звісно, дуже не подобалося. Бо такий поважний і гордий птах не може змиритися з тим, що якась там жаба сидить на камені й зовсім не звертає на
— Вітаю, люба подруго, моя кумко-кумасю! — звернувся він якось до неї. — Хочу запросити тебе завтра на вечірку в хмарах. Я можу прилетіти по тебе і понести тебе у своїх пазурах, бо ти ж не вмієш літати.
Орел сподівався, що ропуха злякається великої висоти і тоді він зможе всім показати, яка вона боягузка.
Та ропуха висоти не боялася. Вона боялася того, що орел хоче під час польоту скинути її вниз і позбутися назавжди. Тож вона вигадала інший план.
— Чудова ідея, друже орле! — сказала ропуха. — Тільки прихопи з собою
Орел погодився й наступного дня прилетів до ропухи з гітарою.
— Ну що, моя мила подруго, ти вже готова? — глузливо запитав він, усе ще сподіваючись, що ропуха в останню мить
— Ох, мені треба ще трохи причепуритися, — відповіла ропуха. — Ти лети наперед, а я тебе потім якось сама наздожену.
Поки орел поправляв пір’я перед довгим польотом, ропуха непомітно застрибнула в отвір
Коли невдовзі орел злетів…
Readmio — це додаток з чарівними казками на ніч, де звуки оживають від вашого голосу. Багато історій безкоштовні, а нові казки з'являються щотижня.
