Чому гепард має на мордочці чорні смуги

Уже від самого ранку сонце безжально висушувало африканську рівнину, тому мисливець із місцевого племені сховався від немилосердної спеки в затінку дерев. Звідти він уважно спостерігав за газелями, що паслися неподалік. Вони безтурботно блукали безкраїм простором, шукаючи на висохлих кущах останні зелені листочки. Попри нестерпну спеку два великі самці все ще мали вдосталь сил, аби зійтися в запеклому двобої за лідерство в стаді. Вони з розгону врізалися один в одного, і стали битися гострими рогами.

Мисливець із цікавістю стежив за їхнім поєдинком, та раптом згадав, що на нього чекає непросте завдання. Вождь племені, до якого належав мисливець, послав його здобути їжу для всієї родини. Мисливець мусив уполювати газель, а це справа нелегка: вона потребує чималих зусиль і великої вправності. Тож мисливець почав готувати свій спис. Ретельно нагострюючи вістря, він несподівано почув у траві тихий шелест. Придивився уважніше – і зовсім поруч побачив самку гепарда, яка крадькома підбиралася до газелей. Декілька з них саме відійшли від основного стада й безтурботно бігали неподалік, навіть не здогадуючись, яка небезпека на них чатує. За мить спритна хижачка рвонула вперед із неймовірною силою. Вона схопила найближчу газель – і налякане стадо миттєво розсипалося в різні боки.

Мисливець мовчки спостерігав за всім цим із безпечної відстані. Йому здавалося, що гепардиця зовсім не напружувалася – так легко й швидко здобула вона свою поживу. Це було зовсім не таке полювання, до якого мисливець звик. Щоб уполювати тварину, він сам і всі мисливці з його племені часто проводять на полюванні цілий день. Вони змушені докладати багато праці та вмінь, аби нарешті метнути спис точно й з достатньою силою. Мисливець не зводив очей з вправної хижачки, яка тягнула свою здобич у затінок – на невелику галявину неподалік.

Звідти дедалі гучніше лунало нявкання дитинчат гепардиці, які з нетерпінням чекали на повернення матері. Щойно вона наблизилася до них…