Малий Луї щойно повернувся з річки, де провів із друзями гарний літній день. Сонце добряче припікало, і він із задоволенням проводив цілі дні надворі. Зазвичай йому доводилося час від часу допомагати татові в майстерні з обробляння шкіри, але тато добре знав, що влітку дітям найкраще бути біля води або в лісі.
Луї прибіг додому весь спітнілий і дуже хотів пити. На лавці під старою черешнею стояла його чашка, залишена після сніданку. Вона була наполовину наповнена молоком, яке мама надоїла зранку. Поспішаючи до річки, хлопчик не встиг допити все молоко, тому тепер жадібно кинувся до чашки.
Та після першого ковтка він скривився й виплюнув молоко:
— Фе, воно зіпсоване! Як це молоко могло скиснути всього за один день?
Луї забіг до хати, де мама готувала вечерю.
— Добрий вечір, матусю, я дуже хочу пити. Можна мені, будь ласка, води?
Випивши цілий кухлик, він продовжив:
— Як так сталося, що моє молоко зіпсувалося від ранку?
Мама усміхнулася й пояснила:
— Молоко в теплі скисає. Якщо ми хочемо, щоб воно довше залишалося свіжим, треба віднести глечик із молоком у погріб, де прохолодно. Тоді воно буде свіжим і наступного дня.
За кілька днів надворі стало прохолодніше, але хлопці однаково будували загату на річці. Луї застудився і прокинувся з гарячкою. Мама приготувала йому гаряче молоко з медом:
— Випий це і добре закутайся ковдрою — за кілька днів тобі стане краще.
Луї випив лише пів чашки, а решту поставив на підлогу біля ліжка й заснув гарячковим сном. Три дні мама тихенько ходила біля нього навшпиньки.
На четвертий день Луї прокинувся і відчув себе значно краще. Він підскочив з ліжка, застелив його і помітив забуту чашку з молоком. Згадав, як минулого разу молоко скисло за один день. Цікаво, яким воно буде після трьох?
Хлопчик обережно відпив один ковток.…