Сутеніє. Останні сонячні промені ніжно гладять травичку й поволі ховаються, поступаючись місцем ночі. Ти залізаєш у теплий спальний мішок і застібаєш блискавку аж під підборіддя. У твоїй втомленій голівці ще крутяться спогади про прожитий день. А він і справді був чудовим!
Ти згадуєш, як ви з батьками зійшли з потяга й сіли на велосипеди. Вітер перебирав твоє волоссячко й лагідно торкався твоїх щічок. Ви довго їхали польовими дорогами, лісовими стежками й вузенькими велодоріжками, аж поки не зупинилися біля мальовничого ставка. Саме тут, на його березі, тато дістав намет. Спочатку намет здавався тобі зовсім маленьким, і було важко повірити, що ви всі в ньому поміститеся. А тепер він здається тобі справжнім замком!
До тебе долинає далеке крякання качок. Напевно, качечки на ставку бажають усім доброї ночі. Їх підтримують веселі жабки. Щойно люди на березі ставка повкладалися у затишні спальні мішки, вони осміліли й почали своє жаб’яче базікання. Цвіркуни теж завели вечірній концерт, хизуючись своїми голосами. Згадай, як ви з друзями сміялися, коли вчителька розповіла, що цвіркуни «слухають» колінами — адже їхні вуха розташовані на передніх лапках.
Тепер тебе огортає така приємна втома, що ти лише тихенько усміхаєшся. Ти слухаєш, як тато ллє трохи води на вогнище, щоб його загасити, і уявляєш, як із жаринок злітають до темно-синього неба останні іскри. Тобі добре чути тихе плюскотіння води, і ти обіцяєш собі, що вранці знову підеш купатися. Перед твоїми очима гладенька поверхня ставка, всипана мерехтливими відблисками вранішніх сонячних променів.
Ваш намет звідусіль оточують тихі звуки нічної природи, які нагадують лагідну колискову. Легенький вітерець ніжно торкається стінок намету, нічні метелики награють свої пісеньки, а в траві щось шарудить. Мабуть, це якесь маленьке звірятко — можливо, мишка чи їжачок. Напевно, воно відчуло запах вечері й вирушило перевірити, чи не залишилося чогось смачненького й для нього.
…
